Корейська поп-сцена, відома в усьому світі за англомовним скороченням K-pop, завойовує дедалі більшу популярність, однак має чимало критиків, серед яких найяскравіший — це режим Північної Кореї. Так, пропаганда тоталітарної країни, громадяни якої не мають прав людини та щодня ризикують потрапити до трудового табору, звинуватила південнокорейську музичну індустрію в «експлуатації, подібній до рабовласницької».
Про це пише CNN.
Пропагандистський сайт КНДР минулого тижня опублікував статтю, в якій звинуватив великі музичні лейбли в несправедливому ставленні до таких популярних гуртів, як BTS і Blackpink.
За словами північнокрейських ідеологів, південнокорейських поп-виконавців змушують підписувати контракти в дуже ранньому віці, а «злі та корумповані» лейбли «грабують їхні тіла, розуми та душі», фактично позбавляючи співаків свободи.
Загальновідомо, що K-pop — дуже складна сцена, на яку важко пробитися, однак дані пропаганди КНДР не базуються на фактах і, ймовірно, є частиною більшої спроби заглушити іноземні медіа.
У той час як жорстка цензура Пхеньяну забороняє вільний доступ до кіно, музики, телебачення, преси та літератури, новітні технології дедалі частіше дозволяють громадянам КНДР знайомитися з іноземними медіа. Одним з головних носіїв заборонених культурних продуктів виступають флеш-накопичувачі.
Утікачі з тоталітарної країни зазначають, що режим Кім Чен Ина жорстоко карає людей, спійманих на перегляді іноземних передач або фільмів. Раніше закони не забороняли цього, однак за нового лідера цензура посилилась — з грудня минулого року діє заборона фактично на будь-які медіапродукти, не схвалені державою.
Шкільний музичний ансамбль з КНДР.
Uri Tours / Flickr
У лютому цього року Кім Чен Ин закликав уряд посилити контроль за поширенням іноземного контенту та боротьбу з «антисоціалістичними» і «несоціалістичними» практиками.
Попри століття спільної історії та культурних традицій на Корейському півострові, музика чучхеїстського режиму КНДР і капіталістичного режиму Південної Кореї розділилися водночас із країною — після Другої світової війни.
Корейська поп-музика стала індустрією з багатомільярдними інвестиціями і здобула світове визнання. Уряд Південної Кореї свого часу навіть використовував K-pop для пропаганди, вмикаючи гучну музику на кордоні з КНДР.
У тоталітарній Північній Кореї музика є невід’ємною частиною буденного життя та використовується для пропаганди, зокрема оспівує боротьбу династії Кімів із західним імперіалізмом.
Державна монополія на музику робить схвалені пісні надзвичайно розповсюдженими. Експерти сумніваються, що в КНДР взагалі існує творчість поза державною музичною індустрією. У країні є лише одна компанія звукозапису і немає жодних ознак культурної самодіяльності народу.
- Гімнаст із КНДР зміг утекти через кордон до Південної Кореї. Він перестрибнув через триметровий паркан — згодом його змусили повторити це, щоб зʼясувати, як таке можливо.
- У КНДР заборонили утримувати собак. Є побоювання, що конфіскованих тварин просто з’їдять.
- Південна Корея пішла на поступки КНДР у конфлікті, який призвів до розриву зв’язків і воєнних погроз. Сеул заборонив біженцям з півночі відправляти додому агітацію, гроші та флешки з кіно на повітряних кулях.