Вчені, які досліджують шимпанзе Нгого в Національному парку Кібале в Уганді, ймовірно, виявили перший випадок «громадянської війни» серед групи приматів.
Про це повідомляє The Guardian з посиланням на дослідження науковців, опубліковане в журналі Science.
Приматолог Аарон Сандел у червні 2015 року помітив цікавий випадок всередині однієї групи шимпанзе: коли члени однієї її частини наближались крізь ліс, менша група почала нервувати і поводилася так, ніби до них наближаються чужинці. Це була перша ознака можливої «громадянської війни» серед цих приматів.
За словами дослідників, шимпанзе давно відомі своєю агресією проти чужинців, але подібна поведінка всередині однієї групи — це щось нове.
«Випадки, коли сусіди вбивають сусідів, викликають ще більше занепокоєння і, в певному сенсі, радше відображають людську природу» — сказав Сандел.
Дослідники зазначають, що шимпанзе були соціально згуртованими принаймні з 1995 до 2015 року, проте вже до 2018 року утворилися дві окремі групи — західні та центральні шимпанзе. Протягом наступних семи років члени західної групи 24 рази нападали на центральну. Під час сутичок померло щонайменше сім дорослих і 17 маленьких приматів.
Науковці припускають, що подібні внутрішні конфлікти вже траплялися раніше — наприклад, у 1970-х роках у Танзанії. Тоді за розколом групи шимпанзе спостерігала дослідниця Джейн Гудолл. Однак у ті часи наука ще замало знала про поведінку цих приматів, тому дослідники не могли об’єктивно оцінити, наскільки рідкісним і нетиповим є насильство між «своїми».
Приматологи вважають, що в шимпанзе Нгого все почалося через боротьбу за владу. Коли звична ієрархія похитнулася, це спровокувало сплеск жорстокості та врешті-решт розкол групи. Ключовим моментом став ранок 2015 року, коли дослідник Сандел помітив символічну подію: ватажок видав дивний звук і підкорився іншому самцю. Також розколу посприяла смерть кількох ключових ватажків. Після цього у 2017 році спалахнула хвороба — вона могла прискорити процес.
Прискорити розкол у групі може і людський фактор: вирубка лісів, зміни клімату та хвороби.
Професор Сильвен Лемуан з Кембриджського університету зазначає, що цей випадок є першим детальним описом «громадянської війни» всередині одного виду, який доводить крихкість соціальних структур. Навіть без спільних культурних символів єдність групи тримається на особистих зв’язках і взаємодії, що «цементують» спільноту. Однак така згуртованість часто залежить від кількох ключових особин, і якщо ці зв’язки руйнуються — стабільність зникає, і виникають конфлікти.
- ДНК шимпанзе має понад 90% спільностей з людською, тому спостереження за приматами є досить популярними серед науковців: у квітні 2025 року вчені з британського університету Ексетеру вперше показали, як шимпанзе діляться «алкоголем». Тварини їли плоди африканського хлібного дерева, які встигли забродити. Це свідчить про те, що традиція людей спільно вживати алкоголь — наприклад, під час застіль чи свят — може мати еволюційне коріння. У вересні того ж року дослідження показали, що шимпанзе, які їдять ферментовані фрукти у своїх рідних місцях проживання, щоденно споживають еквівалент майже літра пива.