У грудні 2020 року Адміністрація президента Росії Володимира Путіна відмовила в допуску на пресконференцію глави держави представникам видання Sota Vision. Журналісти з цього приводу подали позов, і суд постановив, що він порушує не лише основи конституційного ладу, але й принцип поділу влади.
Працівники видання не мали ілюзій щодо того, що позов взагалі розглянуть, і вважали, що суд знайде формальну причину для відмови. Однак вийшло зовсім інакше — суд не лише розглянув позов, але й постановив, що він неконституційний.
«Оскарження в судовому порядку дій державних органів і їх посадових осіб, що знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні президента Російської Федерації... означає пряме чи непряме втручання в конституційно-правову та іншу діяльність президента Росії як глави держави, що має недоторканність..., що неприпустимо і порушує основи конституційного ладу Російської Федерації і принцип поділу влади», — йдеться в постанові суду.
Таким чином, резюмує видання, Адміністрація президента так само недоторканна, як і президент.
«Виходить, захист своїх прав — це замах і втручання? Тепер це так називається», — пише Sota Vision, додаючи, що не існує жодного закону, який би наділяв Адміністрацію президента непідсудністю, а всі інші нормативно-правові акти Росії говорять про те, що незаконні дії чи бездіяльність будь-яких посадових осіб та державних органів можна оскаржити.
Журналісти роблять висновок, що за логікою суду інші державні органи, підпорядковані президенту — Міністерство внутрішніх справ, Федеральна служба безпеки тощо — також непідсудні, і громадяни не можуть на них скаржитися.
Однак, зазначає видання, Кодекс адміністративного судочинства містить статті, в яких ідеться про оскарження актів президента, а в даному випадку мова про його адміністрацію, чиї дії оскаржуються окремо від дій глави держави.
«Пахне абсолютизмом в дусі Петра Першого і часами, коли дії чиновників не можна було оскаржувати», — підкреслює Sota Vision.
- У Росії 23 і 31 січня відбулися наймасовіші за останні роки непогоджені мітинги. На обох акціях силовики затримали понад 10 тисяч осіб та порушили близько 50 кримінальних справ.