У 2013 році випускники Гарвардського університету, взявши псевдоніми Малкольм Джаррі та Люсьєн Грівз, зареєстрували релігійну організацію «Сатанинський храм» зі штаб-квартирою в місті Салем, штат Массачусетс. Їхня ідеологія ґрунтується на «Семи принципах», серед яких: співчуття до людей, боротьба за справедливість, право кожної людини розпоряджатися своїм тілом, повага до чужих свобод, науковий метод розуміння світу.
Перша публічна акція «Сатанинської церкви» у Капітолії штату Флорида в січні 2013 року привернула увагу преси. Представники організації в чорних мантіях зібралися «привітати» законопроект губернатора Ріка Скотта, що дозволяв учням читати молитви на шкільних зборах. Оскільки в законопроекті не вказується конкретна релігія, вони заявили, що молитва може бути звернена зокрема й до Сатани. З цього й починається документальний фільм Пенні Лейн «Слава Сатані?».
Magnolia Pictures
Наступну акцію «Сатанинський храм» влаштував на підтримку ЛГБТ-спільноти. У Міссісіпі Грівз провів так звану «рожеву месу» — весільну церемонію двох одностатевих пар. Причому влаштував він це біля могили матері засновника Баптистської церкви Вестборо пастора Фреда Фелпса, відомого своїми радикальними висловлюваннями та акціями проти представників ЛГБТ. «Сатанинський храм» виступає і проти заборони та обмеження абортів. З цього приводу організація судиться з владою штату Міссурі.
У своєму фільмі Лейн, за її словами, розвінчує міф про сучасних сатаністів. «Як режисер, ви спілкуєтеся з різними людьми. І ті, хто були абсолютно впевнені, що знають, що таке сатанізм, виявилися абсолютно неправі». Режисерка і сама зізнається, що під час роботи над фільмом у неї траплялися «цілі серії одкровень».
Насправді представники «Сатанинського храму» заперечують віру в Сатану як надприродну реальну сутність. Для них він є образом «вічного бунтівника», символом повстання проти тиранії влади та соціальних норм, символом свободи думки. Одна з їхніх головних цілей — нагадати уряду та громадськості, що США є світською державою, у якій не може бути привілейованого статусу для будь-якої з релігій.
Magnolia Pictures
У 2014 році організація зібрала кошти на бронзові статуї демона Бафомета заввишки 2,7 метра. Їх хотіли встановити біля будівлі Капітолію в штатах Арканзас та Оклахома поруч із памʼятником Десяти заповідям християнства на знак «американської свободи віросповідання та толерантності». Проте влада не дозволила цього зробити. Після заборони «Сатанинський храм» подав позов до Федерального суду з проханням демонтувати памʼятник Десяти заповідям.
Виступають сатаністи і проти християнського лобі в школах. Спираючись на постанову Верховного суду США, вони організовують «Клуб Сатани після уроків», де на противагу євангелістському «Клубу благих вістей» вчать школярів початкових класів критичного мислення.
Magnolia Pictures
Сьогодні у «Сатанинського храму» 18 відділень на території США. Організація влаштовує різні акції в усій країні: сатаністи прибирають сміття уздовж швидкісних трас імпровізованими «пекельними» вилами, влаштовують благодійну акцію «Менструація з Сатаною» зі збору засобів особистої гігієни для нужденних.
Magnolia Pictures
Кінокритики з New York Times, Hollywood Reporter, The Verge одноголосно називають фільм Пенні Лейн про сучасних сатаністів веселим та смішним. «Гумор походить від самосвідомості сатаністів. Сатана не справжній, сатаністи знають це. А суть у тому, щоб роздратувати забобонних і нечуйних консерваторів Америки», — пише Quillette.
Magnolia Pictures
Особливо кумедно виглядає реакція противників «Сатанинського храму», які «з піною біля рота доводять, що оскільки на доларових купюрах є напис «Ми віримо в Бога», то американці — християнська нація».
Magnolia Pictures
«Фактично ми робимо багато чого з того, що робить пряма опозиція теократам у Сполучених Штатах, але ми не шукаємо їхньої підтримки. Мені б хотілося, щоб про нас судили за нашими реальними вчинками і переконанням, а не ґрунтуючись на якийсь міфології, створеній навколо нас», — говорить один із засновників «Сатанинського храму» Люсьєн Грівз.