Після серії експериментів на мишах, щурах і свинях команда японських учених виявила, що організм тварин може поглинати кисень, який надходить через пряму кишку. За це відкриття вони отримали Шнобелівську премію.
Про це повідомляє The Guardian.
Шнобелівську премію присуджують за найсумнівніші здобутки в різних галузях науки, які «спочатку смішать, а потім змушують задуматися». Її не варто плутати з більш престижною та прибутковою Нобелівською премією, яку вручатимуть у Скандинавії наступного місяця.
Японські дослідники зацікавилися тим, чи може людям із проблемами дихання допомогти штучна подача кисню через задній отвір, оскільки помітили, що деякі тварини, наприклад вʼюни, можуть використовувати свій кишківник для дихання. Учені розпочали роботу під час пандемії COVID-19, коли багатьом лікарням не вистачало апаратів штучної вентиляції легенів для підтримки дихання у хворих з ускладненнями інфекціями.
Інші лауреати Шнобелівської премії 2024 року
Нагорода миру
Шнобелівську премію миру присудили покійному американському психологу і винахіднику Берресу Фредеріку Скіннеру за дослідження, в якому він запропонував поміщати живих голубів усередині ракет, щоб точніше скеровувати їх до цілей.
Проєкт, який сам Скіннер назвав «ненормальним», раніше відкинули, навіть попри ідеальну демонстрацію за участю голуба, навченого націлюватися на обʼєкти на узбережжі американського штату Нью-Джерсі.
Ботаніка
Премію з ботаніки вручили Джейкобу Вайту зі США і Феліпе Ямасіті з Німеччини за те, що вони довели, що південноамериканська рослина Boquila trifoliolata може імітувати листя штучних рослин, які розташовані поруч. У такий спосіб вони зʼясували, що гіпотеза про те, що рослини можуть бачити, є правдоподібною.
Медицина
Цю нагороду виграла група зі швейцарських, німецьких і бельгійських дослідників за демонстрацію того, що підроблені ліки з болісними побічними ефектами можуть бути ефективнішими для пацієнтів, ніж ті, що побічних ефектів не спричиняють.
Фізика
Нагороду з фізики присудили Джеймсу Ляо з Університету Флориди за всебічне й описане в численних публікаціях дослідження плавальних здібностей мертвої форелі.
Ляо хотів зʼясувати, скільки енергії потрібно форелі, щоб плавати в бурхливій воді. Для цього він вставив у мʼязи мертвої риби дротяні електроди та змоделював на компʼюті варіанти рухів. Він виявив, що риби в неспокійній воді більше йдуть за течією, ніж пливуть самостійно.
Теорія вірогідності
Цю премію віддали команді з 50 дослідників, які підкинули 350 757 монет, щоб перевірити гіпотезу фокусника і професора статистики Стенфордського університету Персі Діаконіса. Їхня робота підтвердила припущення Діаконіса про те, що підкинуті монети найчастіше падають тим самим боком догори, яким їх і підкидали.
Хімія
Шнобелівську премію з хімії віддали команді з Амстердаму, яка в імʼя науки «напоїла» червʼяків спиртом.
Дослідники хотіли зʼясувати, як частинки, відомі як «активна речовина», можуть рухатися. Для цього вони накачали хробаків етанолом, і в експерименті хробаки представляли такі види частинок.
Дослідники змогли відсортувати червʼяків за рівнем їхньої активності в структурі, схожій на лабіринт. У такий спосіб вони знайшли унікальний спосіб сортування сумішей активних полімерів на основі їхньої активності.
Біологія
Ще одну нагороду посмертно присудили покійним Фордайсу Елі та Вільяму Петерсену за дослідження факторів, що впливали на виробництво молока у 1940 році. У журналі Journal of Animal Science дослідники розповіли, як посадили кота на спину корови та кілька разів підривали паперові пакети, щоб побачити, чи змінився потік молока. Вони зʼясували, що налякані корови виділяють менше молока.
«Лякали спочатку так: садили кота на спину корови та підривали паперові пакети кожні 10 секунд протягом двох хвилин», — писали дослідники.
Вони зазначили, що пізніше від кота відмовилися через непотрібність.